/Files/images/s_feysbuka/3/18188_Pamyatka_dlya_batkiv_pro_bezpeki_ditey.jpg

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

/Files/images/foto_/4.gif


Шановні батьки! Запобігання дитячому травматизму, навчання дітей піклуватися про власну безпеку дуже важливий напрямок роботи дошкільного закладу. Батьки також повинні вчити дитину правилам і нормам особистої безпеки.

/Files/images/s_feysbuka/3/18194_Pamyatka_dlya_batkiv_shchodo_bezpeki_ditey.jpg

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

Закон України «Про освіту»,

Закон України «Про дошкільну освіту», Закон України «Про охорону дитинства»,

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру», Наказ Міністерства освіти і науки України від 31.08.2001 №616 «Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах» (зі змінами), в редакції, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 07.10.2013 №1365 «Про внесення змін до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах»,

Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 №563 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» (зі змінами),

Наказ Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 №304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України» (зі змінами),

Наказ Міністерства освіти інауки України від06.01.2015 №2 «Щодо заходів безпеки унавчальних закладах»,

Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 №974 "Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України";

Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.11.2016 №1344 "Щодо безпеки життєдіяльності учасників освітнього (навчально-виховного) процесу";

лист Міністерства освіти і науки України від16.06.2014 №1/9-319 «Про використання Методичних матеріалів щодоорганізації навчання перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності»,

лист Міністерства освіти і науки України від25.07.2014 №1/9-372 «Пропроведення заходів щодо протидії тероризму», лист Міністерства освіти і науки України від 23.09.2014 №1/9-482 «Щодо організації роботи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у дошкільних навчальних закладах”, спільний лист Міністерства освіти і науки України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 1/9-55/02-1645/12 від 05.02.2015 «Про заходи безпеки на можливі ризики виникнення надзвичайних ситуацій, терористичних актів, диверсій, мінування»

Лекція для батьків

/Files/images/foto_/2.gif


План заходів з пожежної безпеки на 2020 н.р.

/Files/images/s_feysbuka/3/23ccc50b42e2527f4169e24c410d4363_XL.jpg

”Зробимо свою квартиру небезпечною”.

/Files/images/s_feysbuka/3/18186_Pravila_koristuvannya_elektropriladami.jpg


”Зробимо свою квартиру небезпечною”.

“Нарешті вдома!”. Повертаючись додому після напруженого робочого дня, ви, напевно, з легкістю вздихаєте – тут ви можете почувати себе спокійно і в небезпеці. Це так чи ні? Парадоксально, але в себе вдома деякі люди підлягають серйозній безпеці, навіть не підозрюючи цього. Особливо тим, у кого маленькі діти треба бути уважним і зробити все, щоб нешасних випадків вдома не було. Особливо багато небезпечних ситуацій складається, коли батьки залишають вдома одну. Частка такого травматизму серед інших особливо висока. Щоб його попередити, дитину потрібно підготувати до такої ситуації.

Батьки повинні чітко виділити предмети домашнього вжитку, які є джерелом потенційної небезпеки для дітей у першу чергу. Це – сірники, газові плити, пічка, електричні прилади, розетки.

Наступна група – це предмети, з якими, в залежності від віку дітей, потрібно навчитися правильно користуватися – голка, ножиці, виделка.

Третя група предметів – це ті, які дорослі повинні берегти в недоступних для дітей місцях (побутова хімія, ліки, спиртні напої, сигарети, харчові кислоти, ріжучо-колючі інструменти).

Діти повинні засвоїти, що предметами першої групи можуть користуватися лише дорослі. Тут, як ніде, доречні прямі заборони, звичайно, доповнені поясненнями, віршиками, прикладами з літературних творів (“Кицькін дім”, “Пожар” С.Маршака).

Користуватися предметами другої групи потрібно спеціально вчити, щоб у дітей з`явилися відповідні навички.

Особливу небезпеку в приміщенні становлять відкриті вікна і балкон. Тому діти не повинні залишатися одні в квартирі з відкритим вікном, балконом, виходити без дорослого на балкон, підходити до розчиненого вікна. Батьки разом з вихователями повинні навчити дітей дошкільного віку поведінці в екстремальних ситуаціях у побуті. Наприклад, уміти користуватися телефоном у випадку пожежі, травми, вміти привернути увагу перехожих і покликати на допомогу при пожежі, проникненні в будинок чужої людини, уміти загасити початок пожежі, накинувши на джерело загорання важку ковдру.

Крім того, діти старшого дошкільного віку повинні знати телефони служб пожеженої безпеки, міліції, швидкої допомоги, служби газу, служби оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Вміти користуватися телефоном, знати про недопустимість жартів з телефоном више названих служб, про відповідальність про можливі наслідки.

Діти повинні чітко знати, що в разі небезпеки можна також зателефонувати батькам на роботу, родичам, знайомим, сусідам, а також розуміти поняття “небезпечні місця” і для ігор вибирати самеїх. До всього више сказаного слід додати, що потрібно, щоб дитина вміла і могла відчувати небезпеку, виробила в собі алгоритм правильної поведінки в екстримальній ситуації.

Правила безпеки, яким обов'язково слід навчити вашої дитини:

- Не йди далеко від свого будинку, двору.

- Не бери нічого в незнайомих людей на вулиці. Відразу відходь убік.

- Не гуляй до темряви.

- Обходь компанії незнайомих підлітків.

- Уникай безлюдних місць, ярів, пустирів, занедбаних будинків, сараїв, горищ, підвалів.

- Не вирушай один в далекі поїздки.

- Не заходь з незнайомою людиною в під'їзд, ліфт. Тут варто відзначити, що іноді злочини скоюються знайомими людьми (наприклад, який-небудь сусід, добрий, усміхнений і тихий дядько Ваня на ділі може виявитися маніяком).

- Не відкривай двері людям, яких не знаєш.

- Домовся заздалегідь з сусідами про сигнали небезпеки.

- Не сідай в чужу машину.

- На всі пропозиції незнайомих відповідай: "Ні!" і негайно йди від них туди, де є люди.

- Не соромся кликати людей на допомогу на вулиці, в транспорті, в під'їзді.

- У хвилину небезпеки, коли тебе намагаються схопити, застосовують силу, кричи, виривався, тікай​​

Профілактика дитячого травматизму

/Files/images/foto_/3.jpg

Дитячий травматизм та його профілактика

Термін "травма” походить від латинського слова і в перекладі воно означає тілесне пошкодження при поранені. Пошкодження, які повторювались у певній групі населення називається травматизмом.

Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей на жаль зустрічаються досить часто. Дитячий травматизм має багато характерних особливостей.

Дитяті травматизми поділяються на:

грудний (з моменту народження до 1 року),

перед дошкільний (від 1 р. до 3 р.),

дошкільний (від 3 р. до 7 р.),

шкільний (від 7 р. до 16 р.).

На першому році життя у дитини швидко розвивається нервова система, формуються нервові рефлекси, і тому вплив навколишнього середовища позначається на роботі кори головного мозку. В цей час дитина старається пізнати навколишній світ і з великою цікавістю хоче познайомитись з усім новим що оточує її. Дитина старається брати все в руки, і все тягне до рота. Тому в дихальні шляхи немовлят часто попадають сторонні предмети, не рідко спостерігаються опіки стравоходу, та органів дихання.

У дітей від 1 до 3 років розвивається опорно-руховий апарат, малята вчаться ходити, бігати, стрибати. Вони в цьому віці стають дуже рухливими, отже виникають травми, пов’язані з падінням дитини.

У дітей від 3 до 12 років з’являються нові інтереси, формується своє "я”. Допитливість з відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних випадків.

Щоб визначити характер травми та її наслідки важливу роль відіграють і анатомічні особливості дитячого організму шкіра у немовлят дуже ніжна тому її дуже легко поранити і при цьому виникають гнійно-запальні процеси і фурункули, абсцеси та інше, але зате підшкірно-жировий прошарок, навпаки у дітей розвинений краще і при падінні дітей, оберігає тканини й органи від ушкоджень. М’язи ніжні, кістки еластичні, багаті на воду і містять в собі мало солей. Окістя товще і пластичніше. Тому у дітей швидше загоюються рани, зрощуються переломи кісток, відновлюються діяльність органів значно швидше ніж у дорослих.

Травматизм поділяють на:

побутовий,

транспортний,

шкільний,

спортивний,

вуличний,

вогнепальний,

сільськогосподарський,

виробничий,

родовий травматизм,

нещасний випадок на воді,

задушення та отруєння.

Саме частіше зустрічається побутовий травматизм.Побутовий травматизмвважаються ушкодження, які діти отримали вдома у квартирі у дворі чи саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але самі небезпечні з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Причини побутового травматизму різноманітні, але найчастіше з них це недостатній догляд батьків. Такі здавалося б на перший погляд дрібниці, як залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв, а іноді і смерті. Це ж саме стосується оголених проводів електромережі, відчинених вікон, сходів і за свою необережність батьки іноді дуже дорого розплачуються.

Діти до трьох років дуже рухливі і цікаві.Перед ними розкривається новий незнаний світ і прагнучи пізнати його, вони пробують предмети на дотик і ні смак і особливо їх приваблюють яскраві, блискучі, предмети, які зроблені з скла, і граючись такими предмети як голки, шпильки, цвяхи, ґудзики, монети і невміле поводження з ними часто призводить до поранень, а іноді малята і ковтають їх.

У дошкільнят і молодших учнів ушкодження можуть бути зумовлені іншими причинами. Вони рухливі і нестримані пустують. Але вони рідко дістають травми в квартирі чи в школі, тому що авторитет дорослих є якимось бар’єром, тому діти намагаються позбутися нагляду і охоче проводять своє дозвілля на подвір’ї зі своїми ровесниками, катаючись на велосипедах, самокатах, санках, лізуть на дерева, відкриті люки, драбини. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поручні сходів, несправні велосипеди теж дуже небезпечні. Особливо небезпечними для дітей не огороджені ділянки де проводяться ремонті роботи. Часто діти падають з висоти – балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм.

Профілактика травматизму

/Files/images/foto_/1.jpg

Принципи запобігання травматизму побутового різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або на зло зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину, буде правильніше коли ви час-від-часу будете розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять в собі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.

У профілактиці дитячого травматизму велику роль відіграють працівники міських і районних санітарно-епідемічних станцій, житлових управлінь, сільських рад, міліції. Вони повинні здійснювати постійний нагляд за станом території житлових масивів, шкільних і дошкільних закладів, за дотриманням правил безпеки при проведенні ремонтних і будівельних робіт.

Головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, коли ідуть до школи чи з неї, а також у години дозвілля, а призводять до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.

Якщо дитина бачить що старші порушують правила вуличного руху, легковажно ставлять до рекомендації, той від дитини марно вимагати чогось іншого, бо дитина перш за все бере приклад з дорослих. Лише спільні зусилля батьків, учителів, вихователів працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з транспортним травматизмом.

Вчити правила вуличного руху діти повинні з переддошкільного віку, а також дошкільного, тобто в яслах, і дитячих садках. Заняття проводять вихователі і медичний персонал, звичайно в тісному контакті з батьками. Форми роботи можуть бути найрізноманітніші: прогулянки, екскурсії по місту, бесіди, ігри та інше. Під час прогулянок та екскурсій вихователь має звернути увагу дітей на інтенсивність вуличного руху і поведінки на вулиці.

Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому заняття спортом. Але на привеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що не достатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають футбол, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. А обирають місця, не зовсім придатні. Тому при неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Головну роль у запобіганні нещасних випадків на воді відіграють товариства рятування на воді та інші громадські організації, Вони відповідають за те, що щоб для купання дітей були відведені спеціально загороджені місця, але навіть у таких місцях діти повинні бути під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і встановлені попереджувальні знаки.

Шановні батьки!

Здоров'я - це найважливіше, що є в житті людини. Закликаємо вас зміцнювати та берегти його.

З настанням літньої спекотної погоди населення поспішає до водоймищ, озер, річок. Як приємно відпочити біля води, позагоряти, поплавати, попірнати... Але чи знайомі вам правила поведінки біля водоймищ?

/Files/images/s_feysbuka/3/19918_Pravila_povedinki_na_vodi.jpg

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Тому, знаходячись біля води, будь завжди максимально обережним. Пам’ятай, що на річці є течія, і дно річки може бути замуленим. Вода в озерах, ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

При організації відпочинку на воді дотримуйся наступних правил безпеки:

•купання починай при температурі повітря +25 °С та температурі води +17-19 °С;

•купайся тільки в спеціально відведених та обладнаних місцях;

•якщо пляжу поблизу немає, вибирай чистий пологий берег, але попередньо з’ясуй, чи немає на дні корячок, гострих підводних каменів, коловоротів, ям тощо;

•не купайся відразу після прийому їжі;

•знаходься у воді не більше 10-15 хвилин, не доводь тіло до ознобу;

•не плавай далеко від берега, не запливай за попереджувальні знаки;

•не переривай купання частими виходами із води і не стій мокрим на вітрі;

•потрапивши у сильну течію, не борись проти неї, а пливи за течією, наближаючись до берега;

•не входь у воду занадто розігрітим: перепади температури можуть спричинити судоми;

•при судомах не розгублюйся, намагайся утриматися на поверхні води і клич на допомогу;

•потрапивши у вир, набери побільше повітря у легені, занурся у воду і сильним ривком у бік за течією виходь з виру і випливай на поверхню;

•не лежи після купання на сонці, а відпочивай у затінку;

•при виході із води розітри тіло долонями або рушником насухо і одягнись.

І. Попередження травматизму під час відпочинку

1.1. Не залишати дітей без нагляду.

1.2. Перевірити обладнання дитячого майданчика, щоб запевнитися у відсутності чинників, що можуть спричинити травмування.

1.3. Оглянути територію навколо будинку і перевірити наявність відкритих підвалів, каналізаційний люків, ям, електрощитів, недобудованих об'єктів, стоянок автотранспорту тощо.

ІІ. Безпека дорожнього руху

1. Виконувати правила дорожнього руху.

2. Проаналізувати місце проживання на предмет оцінки інтенсивності дорожнього руху.

3. Дозволяти старшим дітям самостійно переходити дорогу лише за повної відсутності руху.

ІІІ. Безпека в лісі, біля водойми

1. Під час перебування на вулиці в літній день захищати голову дитини панамою.

2. Регулювати перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри.

3. Дозувати перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.

4. Не залишати дитину без нагляду біля водойми.

5. Не дозволяти купатись та стрибати у воду в неперевірених місцях.

6. Для купання обирати незасмічені з твердим дном, без водоростей та мулу місця.

7. Забороняти користуватись човном, плотом без супроводу дорослих.

8. Не дозволяти запливати на глибину, використовуючи гумовий матрац чи іграшку.

9. Не допускати пустощів на воді (лякати, утримувати одне одного під водою).

10. Забороняти ходити до лісу буз супроводу дорослих.

11. Під час перебування у лісі разом із дітьми не збирати та не вживаите незнайомих грибів, ягід, рослин.

12. Не розводити у лісі багаття під час посухи; в разі необхідності, розмістити його на відкритому місці. Після використання ретельно загасити його та засипати землею.

13. Для походу до лісу одяг дитини добирати таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок.

Шановні батьки!

Будьте прикладом для дітей у виконанні правил безпечної поведінки. Аналіз причин травмування дітей свідчить, що більшість нещасних випадків була спровокована недбалістю дорослих. Враховуйте психологічні особливості дітей дошкільного віку: їхню цікавість, непосидючість, відсутність життєвого досвіду. Діти погано сприймаюсь заборони. Тому необхідно обґрунтовувати «не можна» в доступній для дитини формі.

I. ЗАГАЛЬНІ

1. Батьки повинні протягом року:

- віддавати дитину в руки вихователя;

- не дозволяти забирати дитину неповнолітнім дітям; незнайомим особам, особам, які знаходяться в нетверезому стані;

2. Не залишати в доступному місці сірники, вогнестрільну зброю, колючі та ріжучі предмети, ліки.

3. Не дозволяти користуватися електричними приборами.

4. Не торкатися руками незнайомих предметів.

5. Оберігати дітей від укусів собак, кішок.

6. Оберігати дітей від отруєння рослинами, грибами, ягодами.

7. Під час купання в водоймищах не залишати дітей без нагляду дорослих, вчити їх плавати, знайомити з правилами поводження на воді..

8.Знайомити й притримуватися правил дорожнього руху, визначати безпечні від руху транспорту місця для катання на велосипеді, для ігор з м’ячем.

II. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ

Необхідно:

1. Вчити дітей переходити вулиці на зелений сигнал світлофору, у встановлених місцях та підземних переходами;

2. Не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами.

3. Вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус, тролейбус – позаду, трамвай – спереду.

4. Не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті.

5. Не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги.

6. Не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися на велосипеді, ковзанах, санчатах, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу неї – це може коштувати дитині життя.

7. Не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей.

8. Не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху.

ІІІ. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ ПІД ЧАС ВІДПУСТКИ БАТЬКІВ

1. Забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослих.

2. Під час перебування у лісі разом з дітьми не збирайте та не вживайте незнайомі гриби, ягоди, рослини.

3. Не розводьте у лісі багаття під час посухи: при виникненні необхідності в цьому, розмістіть вогнище на відкритому місці і після використання ретельно загасіть його та засипте землею..

4. Обстежте місця установки намету в лісі з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами тощо.

5. Для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок..

6. Не засмічуйте навколишнє та не залишайте після себе жодних слідів свого перебування.

ІV. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ДИТЯЧИХ ПУСТАЩІВ З ВОГНЕМ

НЕОБХІДНО ВИКОНУВАИ НАСТУПНІ ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ:

1. Зберігати сірники в місцях, недоступних дітям.

2. Не дозволяти дітям розводити багаття, включати електронагрівальні прилади тощо.

3. Не дозволяти дітям користуватися газовими приладами.

4. Тримати в недосяжних дітям місцях рідини, які легко займаються (бензин, ацетон, спирт тощо).

5.Не допускати перегляд телепередач дітьми без догляду дорослих.

6. Не залишати малолітніх дітей без догляду.

7. При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном „101”.

V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ.

1. Не залишати дітей одних, навіть на короткий час.

2. Навчати дітей користуватися дверним вічком.

3. Не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму.

4. Не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими людьми на вулиці.

5. Вчити користуватися телефоном для виклику службу „101, 102, 103, 104”.

/Files/images/foto_/6.jpg

6. Забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними.

7. Забороняти грати ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами..

8. Забороняти користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити у ліфт з незнайомими людьми.

9. Вчити дітей звертатися за допомогою до людей які працюють у правоохоронних органах.

10. Не дозволяти дражнити тварин. Попереджувати зародження в дитині жорстокого відношення до „друзів наших менших”.

Пам'ятка на випадок воєнних дій

/Files/images/foto_/7.jpg

Страшно, коли біля твого дому стріляють та ведуться бойові дії. Зазвичай, люди губляться та лякаються, а що робити не знають.

1. Якщо стрільба застала на відкритому місці, потрібно відразу ж лягати на землю і постаратися відповзти за найближче укриття (автомобіль, сміттєвий бак, кут будинку). Робити це можна тільки якщо ви не перебуваєте безпосередньо на лінії вогню. Повзти потрібно щільно притиснувшись до землі, використовуючи по черзі ноги для поштовхів корпусу, а руки для його підтягування.

При цьому потрібно весь час оглядатися (але не піднімаючи голови), щоб не виповзти безпосередньо до стріляючих. Коли мети досягнуто, переконайтеся, що поруч немає великих вітрин та інших скляних об'єктів: осколки можуть завдати серйозні травми, аж до смертельних.

2. Бігти, коли почалася стрілянина, не рекомендується, адже це може привернути увагу стрільців, які шукають цілі у своєму полі видимості і особливо не розмірковують, противник перед ними або мирний житель. Лежати потрібно до тих пір, поки стрільба не вщухне, а постріли не лунатимуть ще досить довгий час (мінімум 5 хвилин). Також сигналом до підйому може бути команда силовиків або військових.

3. Де б ви не лежали, на лінії вогню або за укриттям, потрібно зафіксувати своє положення в максимально безпечній позі. Для цього потрібно прикрити руками важливі артерії. Найкраще лягти в позу ембріона, зігнути в ліктях руки, притиснувши їх до корпусу, а долонями прикрити шию. Від прямого попадання це, швидше за все, не врятує, але у випадку осколкового поранення або слабкого рикошету (коли куля на вильоті), захистить сонну артерію і яремну вену.

Крім цього захищені будуть серце, легені, та інші життєво важливі органи.

4. У випадку, якщо ви знаходитесь вдома і під вікнами ведеться стрілянина, найкраще сховатися у ванній кімнаті або коридорі - подалі від вікон, в які можуть залітати випадкові кулі. Ні в якому разі не висувайтеся з вікна і не знімайте те, що відбувається на камеру, снайпер (не важливо чий) може прийняти відблиск об'єктива за снайперський приціл противника і не замислюючись відкрити вогонь на ураження.

5. Коли до вашої квартири увірвалися озброєні люди, не заважайте їхнім діям, а якнайшвидше залиште приміщення і сховайтеся в підвалі будинку, у сусідів або просто в під'їзді. У вашій квартирі може бути обладнана вогнева точка, в цьому випадку шанси отримати кулю або загинути від вибуху зростають у рази.

6. Якщо ваше житло опинилося в зоні затяжних бойових дій, а евакуації чекати не доводиться, можна спробувати покинути її самостійно. Якщо ви зважилися на це, в жодному разі не вдягайте камуфляж та інше військове спорядження - обидві сторони конфлікту можуть прийняти вас за ворога і застрелити не розбираючись, мирний мешканець ви чи ні.

Пересуватися потрібно акуратно, під стінами будинків, при зустрічі з озброєними людьми не тікати і не проявляти агресивності, а виконувати їхні команди. На шляху проходження можуть бути блок-пости. Підходити до них потрібно повільно, тримаючи руки на виду. Не варто намагатися обійти їх "полями" або прослизнути непомітно в темний час доби - вартові можуть стріляти по підозрілих особистостях без попередження.

Одягнутися потрібно в звичайний цивільний одяг, а брати з собою тільки найнеобхідніше: документи, гроші, ліки, невеликий запас продуктів і речей. Потрібно бути морально готовим до того, що з частиною матеріальних цінностей (або навіть з усіма) доведеться розлучитися.

7. У "тривожний чемоданчик" для евакуації потрібно класти тільки найнеобхідніші речі.

Ліки: сильне знеболювальне, жарознижуюче, антибіотики, засоби від харчових отруєнь, йод або спирт, бинт, вата, пластир, засоби від наявних захворювань.

Засоби гігієни: зубна щітка і паста, мило, рушники (краще пресовані одноразові), вологі серветки.

Продукти харчування: все, що можна їсти без приготування, найбільш калорійне і те, що не швидко псується. Це консерви, галети, сухарі, шоколадні батончики або плитки, сухофрукти, очищені горіхи, в'ялене м'ясо та інша подібна продукція на ваш розсуд.

Також потрібно взяти запас води на 1-2 дні, найкраще негазованої мінеральної в ПЕТ-пляшках по 0,5-1 л. Пластиковий одноразовий посуд або алюмінієва миска, кружка, ложка, ніж (бажано не кухонний).

Одяг: кілька комплектів нижньої білизни і шкарпеток, зміна верхнього одягу в залежності від пори року і погоди, дощовик, надійне і зручне взуття на ноги і (якщо дозволяє місце) з собою.

Додаткові засоби: портативний радіоприймач, запасний телефон, батарейки і зовнішній акумулятор (за наявності електроніки), ліхтарик.

Все це потрібно скласти в рюкзак об'ємом близько 30 л. Цей базовий набір для мирного мешканця, який допоможе дістатися до пункту евакуації та комфортно почуватися перші дні у таборі для біженців, або там, де розмістять евакуйованих.

Правила поведінки на природі

/Files/images/s_feysbuka/3/18195_Pravila_povedinki_na_prirodi.jpg

Знаходячись на відпочинку не слід забувати, що і на природі існують правила поведінки, яких треба неухильно дотримуватися.

Найбільша і головна проблема - це сміття.

Категорично заборонено залишати в лісі упаковки з пластмаси, пластика і жерсть, а також консервні банки і скляні пляшки, вони украй руйнівно діють на природний фон.Знай що папір розкладається 1-2 роки,поліетилен-10 років,пластик-40 років,консервна банка- 80 років,скло -більше 1000 років.

Не везіть в ліс сміття, його там і так предостатньо. Навпаки, на своєму прикладі покажіть, що захистити природу не так вже складно, якщо дотримувати елементарні норми поведінки.

Беріть з собою в ліс спеціальний мішок для сміття, його ви викинете після приїзду в смітник чи спалите.

Для розведення багаття використовуйте тільки сухі гілки, не можна рубати живі дерева і навіть залишати на них які-небудь відмітини. Відпочиваючи на природі, люди нерідко залишають «пам'ять про себе» - вирізують на корі дерев написи, наприклад свої імена, роблять інші відмітини, наприклад пишуть на скелях фарбою свої імена і назви рідних міст. Психологи і учені, що вивчають поведінку тварин пояснюють ці дії інстинктом, що дістався нам від предків, - потребою «мітити» свою територію. Собаки, вовки, кішки та і взагалі майже всі представники собачих, котячих, ведмежих і інших сімейств наземних ссавців мітять територію сечею.

Не забивайте цвяхи в живі дерева, що б щось повісити, натягнути і т.п. Спробуйте спочатку вбити абикуди собі... Якщо сподобається - тоді вперед.

Пам'ятаєте, що окрім вас в лісі знаходяться тисячі живих істот, для яких він є будинком. Ви б адже не стали розкидати сміття в гостях або псувати меблі?

Не зривайте і не толочить рослини, вони можуть бути занесені в Червону книгу і знаходяться під охороною держави.

Не розводьте багаття поряд з лісовій гущавині, ретельно гасіть їх перед відходом. Завжди заливайте багаття! Якщо, звичайно, з неба не ллє, як з відра. Не затоптуйте, не розкидайте і не «записуйте». Навіть якщо ви великий грунтознавець, і вважаєте, що все обкопане, і після вас мох (торф, листя, трава, голки, камені.) знов не розгоряться, ви можете сильно помилитися. Особливо, якщо багаття нове і дме вітерець. З іскри, як відомо, займеться полум'я. Вода адже поряд, не лінуєтеся! Дуже сумне видовище - пропливати мимо лісу, спотвореного чорними низовими пожарищами... Всі вони - тільки від ваших недопалків і не залитих багать.

У лісі ходи по стежинам і доріжкам. Пам'ятай: у траві і в лісовій підстилці мешкає багато маленьких тварин, яких можна ненавмисно роздавити. Крім того, від ходьби ущільнюється грунт, оголяється коріння дерев, гинуть рідкісні рослини

Не чіпайте змій. І тоді вони вас теж не чіпатимуть. Жодна змія, що знаходиться при повному розумі, ніколи перша не нападе на людину. Дивіться під ноги і уникайте місць, де змії люблять грітися - старі вирубки, зруйновані хати і колодязі, уступи на скелях, штовхни на полянах. Поступися дорогою!

Якщо ви майстер рибного полювання - не ловіть більше, ніж можете з'їсти. Ну, недобре це. Скільки разів доводиться читати: «Наловили стільки, що не знали, куди дівати. Смажили, парили, солили... Їли - давилися.» Бідолаги. Залишилося тільки до грудей притиснути і пошкодувати!

Не шуми. Крик і гучна музика лякають лісових мешканців, і вони можуть покинути свої житла. Не беріть в ліс музику. Дайте відпочити собі і іншим від звуків . Крім того, ви забуваєте про звірів і птахів, які просто страждають від цього , маючи чутливіші вуха. Подумайте про бідних земляних черв'яків, кротів і мишей! Або хоч би пригадаєте, як викидаються на берег кити від техногенних звуків - може, хоч це примусить вас залишити музичний ящик удома.

Не рви квіти. Зірвані рослини швидко загинуть і не дадуть насіння. Не буде насіння - не буде і квітучих рослин

Не лови метеликів. Вони прикрашають природу і опилюють рослини. Пам'ятай: метелика погубити легко, досить потримати його в руці, і з його крилець опадуть луски, він не зможе більше літати

Не руйнуй мурашники. Мурашки по соломинці довго будують свій будинок, будь-яку працю треба поважати. Мурашки - санітари лісу, вони не дають сильно розмножуватися комахам-шкідникам

Не збивай неїстівні гриби, вони теж потрібні лісу. Неїстівні для тебе, вони служать їжею багатьом тваринам

Не чіпай пташині гнізда. Якщо побачив гніздо з яйцями або пташенятами, то постарайся тихо піти. Пам'ятай: потривожені птахи можуть покинути гніздо, а прим'ята трава або зламана гілка зроблять його помітним для хижаків.Не лови інших тварин. Ліс - їх рідний будинок, їм буде погано в твоїй квартирі

Не рви павутину, краще простеж, як павук полює.

Не розпалюй в лісі багаття. Особливо це небезпечно під кронами дерев,на сухій траві,в хвойному лісі,у вітряну погоду.Пожежа в лічені години може погубити ліс, на відновлення якого можуть піти сторіччя.

Не залишай сміття в лісі. Пам'ятай: це будинок для тварин, в ньому повинно бути чисто

Беритільки фотознімки, залишай тільки сліди, вбивай тільки час.

Правила поведінки біля води

Найбільш приємний і корисний відпочинок влітку – відпочинок на воді. Однак, перебуваючи на водних об’єктах, завжди треба пам’ятати про безпеку.

Першою умовою безпечного відпочинку біля води є вміння плавати. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу людині, яка потрапила в біду.
Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки біля води.

Знання та виконання правил поведінки біля води є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку.

Основними умовами безпеки є:

• правильний вибір місць купання;
• вміння дорослих і дітей плавати;
• суворе дотримання правил поведінки під час купання й катання на плавзасобах;
• постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

Загальні правила поведінки біля води:

1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки в спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.
2. Відпочивати безпечніше на воді у світлу частину доби.
3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкості вітру до 10м/сек., температурі води – не нижчою за +18°С, повітря – не нижчою за +24°С.
4. Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.
5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.
6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.
7. У воді варто знаходитися не більше 15 хвилин.
8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.
9. Не рекомендується купатися біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.
10. Перед тим, як стрибати у воду, перевірити безпечність дна й достатню глибину водоймища.
11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації в чергового по човновій станції.

Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи в постійному напруженні, не змагайтеся у швидкісті просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря й необхідних тренувань.

На воді забороняється:

1. Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.
2. Вилазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.
3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
6. Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які не відведені для купання.
7. Вживати спиртні напої під час купання.
8. Забруднювати воду й берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання.
9. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.
10. Допускати у воді небезпечні ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.
11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.
12. Дітям, які не вміють плавати, заходити глибше, ніж до пояса.
13. Купання дітей без супроводу дорослих.

Правила поведінки для дітей:

1. Купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади, під наглядом дорослих (педагогів, керівників або батьків).
2. До купання допускаються групи дітей до 10 осіб під наглядом одного відповідального, який уміє добре плавати і знає прийоми рятування на воді.
3. Біля місця купання має бути обладнаний медичний пункт, а в разі його відсутності купання має здійснюватись під наглядом медпрацівника.
4. Місця купання обладнуються рятувальними постами з рятувальними засобами. Крім того, в місцях купання дітей аварійно-рятувальними службами ретельно перевіряється дно, про що складається акт перевірки, вимірюється температура води і повітря.
5. Діти допускаються до купання після огляду лікарем.
6. Роздягання та одягання дітей проводиться під наглядом організатора купання (одяг кожної дитини викладається у рядки окремими купами).
7. До й після купання проводиться перевірка наявності дітей шляхом шикування їх у ряд відповідно до місць, де складено їх одяг.
8. Відповідальний за купання повинен: нагадати дітям правила поведінки на воді до початку купання, увійти у воду першим (до дозволеної межі), а вийти останнім.
9. При особистому купанні дітей дорослі зобов’язані постійно спостерігати за ними.

Правила поведінки під час катання на човнах:

Човни, катери та інші плавзасоби, що належать санаторіям, дитячим таборам і базам відпочинку, повинні реєструватися за встановленим порядком. Щорічно перед початком сезону вони проходять технічний огляд. Малі судна повинні знаходитися під охороною або під замком. Перед відплиттям їх потрібно перевірити на справність й оснастити рятувальними засобами. Наказом установи призначаються особи, відповідальні за збереження, технічний стан і експлуатацію малих суден.

1. Сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу.
2. Кататися на човні або іншому малому плавзасобі дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях.
3. Перед тим, як відправитись на водну прогулянку, необхідно отримати на це дозвіл та зареєструватись у чергового по човновій станції.
4. Рухатись на човні необхідно завжди вздовж правого боку річки, намагаючись триматися не далі 20 метрів від берега.
5. Якщо потрібно випередити інший човен, то треба обходити його з лівого боку.
6. Гребний човен повинен звільняти дорогу всім човнам, які проходять справа від нього, а також паровим, моторним і вітрильним суднам.
7. Гребти веслами треба рівномірно, кермач повинен бути особливо уважним, щоб не вдаритися об борт іншого човна.
8. Під час катання на малих плавзасобах забороняється:
• пересідати з місця на місце, сідати на борт під час руху човна;
• розгойдувати човен, пірнати з нього;
• категорично забороняється переходити з одного човна в інший;
• навантажувати малі судна понад встановлені норми;
• перетинати курс суден, що йдуть;
• підходити близько до суден, що рухаються;
• кататися поблизу пристаней і причалів;
• віддалятися на човні від берега більш ніж на 100 метрів;
• катати дітей на саморобних човнах, катерах, плотах, автомобільних камерах і т.д
• кататися за несприятливих метеорологічних умов;
• виходити на фарватер судноплавства.

Порядок дій у випадку нещастя

Якщо човен перевернувся, головне - не розгубитися. Човен, що перекинувся, добре тримається на воді, отже потрібно зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега.
Потрапивши під пліт або вітрило човна, що перекинулося, ні в якому разі не можна заплющувати очі. Варто плисти в тому напрямку, відкіля надходить світло. Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, підтримувати його на плаву.

Рятувати треба спочатку одного потопаючого, потім іншого; рятувати вплав одночасно кількох людей неможливо.

Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він повинен вміти управляти судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.
Причиною загибелі людей на воді можуть бути вири, що затягують навіть досвідчених плавців; підводні плини, які паралізують волю людини, яка пливе; водорості, що сковують рух плавця.У швидкій річці можна потрапити в сильну течію. Вона підхоплює плавця й починає безладно нести. Непосильна боротьба з течією може вкінець виснажити сили плавця. Тому розсудливіше плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині, повільно наближаючись до берега. У випадку, якщо плавець опинився у воді під час шторму, він не зможе вийти з води. У таких випадках необхідно обрати найбільш сильну попутну хвилю, наблизитися на ній до берега і вибігти на нього. Якщо це не вдається зробити, необхідно схопитися за водорості чи прибережне каміння і всіма силами утриматися, упираючись пальцями ніг до того часу, поки не спаде хвиля, потім зіскочити й вибігти за межу прибою.
Якщо ви потрапили у вир, наберіть якнайбільше повітря, занурюйтесь у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливайте на поверхню.
Від переохолодження або різкого переходу з зони теплої води в зону холодної з’являються судоми, що зводять руки і ноги. Головне – не розгубіться! Треба негайно перемінити стиль плавання, найкраще лягти на спину й плисти до берега. Намагайтеся утриматися на поверхні води й кличте на допомогу.
Плавець, який заплутався у водоростях, не повинен робити різких рухів і ривків, інакше петлі рослин затягнуться ще щільніше. Необхідно лягти на спину і спробувати м’якими, спокійними рухами виплисти в бік, звідкіля приплив. Якщо це не допоможе, потрібно підтягти ноги, обережно звільнитися від рослин руками.

Іншими причинами нещасних випадків на воді можуть бути:

• переохолодження у воді;
• перевтомлення м’язів, викликане тривалою роботою їх без розслаблення чи безперервного плавання одним стилем;
• купання незагартованого плавця у воді з низькою температурою та інше.

У всіх випадках плавцю рекомендується перемінити стиль плавання й вийти з води. Якщо немає умов для негайного виходу із води, то необхідно діяти таким чином:

• при відчутті стягування пальців руки потрібно швидко з силою стиснути пальці кисті руки у кулак, зробити різкий відкидаючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак;
• при судомі м’язів литки необхідно, підігнувшись, двома руками обхопити ступню постраждалої ноги і з силою підігнути ногу в коліні поперед себе.

Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим на воді

Серед станів з боку здоров’я людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто при нещасних випадках на воді трапляються переохолодження й утоплення.
У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження. Мокрий одяг знімають, а постраждалого загортають у ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ. Не слід давати алкоголь, через те що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судом. При виникненні локального переохолодження або відмороження невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах. Пропонується зігрівання тканин занурюванням уражених частин тіла у воду, підігріту до температури 30-40° С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити і накласти асептичну пов’язку, покрити теплим одягом. За неможливості зігрівання теплою водою, необхідно застосовувати розтирання уражених ділянок шкіри етиловим спиртом або горілкою, дотримуючись заходів безпеки, направлених на запобігання механічного ушкодження відшарованої шкіри та інфікування.

При утопленні

Необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Рятувати потопаючих доводиться, коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. У цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище й вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега, можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку та інш. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. До потопаючого слід підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, якщо це неможливо, то потрібно пірнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.
В особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, дати 15-20 крапель настоянки валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (вкутати й дати гарячого напою).
Якщо потопаючий знепритомнів (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання, необхідно надати тілу постраждалого горизонтального положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс випари нашатирного спирту, яким змочений шматок вати, та провести вищевказані заходи.
Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків. Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільне, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот.
У разі, якщо свідомості, пульсу на сонних артеріях немає, наявні ознаки зупинки дихання, широкі зіниці, але немає трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу. По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова провисали, або "перегнути” постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо й потребує багато часу. На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.
Діяти треба швидко та послідовно:
1. Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.
2. Однією рукою відкрийте йому рота; пальцями іншої руки, загорнутими у серветку або носову хустинку, слід видалити з порожнини рота пісок, мул та інші чужорідні предмети.
3. Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігніть хребет у шийному відділі ( це не потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.
4. Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно "краєм ока” контролюйте підіймання грудної клітки, якщо воно є – продовжуйте. У випадку, якщо грудна клітка не підіймається або підіймається надчеревна ділянка, повторіть усе з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом "рот у рот”, а "рот у ніс”, затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань – 16-20 за хвилину.
5. Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньо-нижньої поверхні грудини, основу другої долоні - упоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів, які синхронні натискуванням на грудину, на сонних артеріях.
6. У випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань і натискувань на грудину 2:15, якщо рятувальників двоє – 1:5.7. Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки пульсу на сонних артеріях.
Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. У тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, незважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає або з’являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняються.

Правила поведінки на льоду

/Files/images/s_feysbuka/1.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 1147

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.