Лист МОН від 21.08.2023 №1/12492-23 "Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2023/2024 навчальному році"

Метою роботи у 2023/2024 навчальному році є: створення умов для збереження психофізичного здоровья всіх учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ЗАКЛАДУ

- проведення просвітницьких лекцій, семінарів, занять з педагогами, батьками, дітьми;- консультативна допомога всім учасникам освітнього процесу в умовах воєнного стану;- корекційно-розвивальна робота з дітьми, батьками, педагогами (використання різних форм роботи);- допомога дітям, які мають проблеми в поведінці або які опинилися в складній життєвій ситуації;

- психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами;- визначення психологічної готовності дітей 5-річного віку до навчання у школі.

Основне завдання роботи психолога -зробити життя дитини в умовах сьогодення максимально безстресовим, комфортним, перш за все з точки зору дитячої психіки, індивідуальних особливостей її розвитку. Психолог допомагає забезпечити психологічні умови для охорони здоров'я та розвитку особистості дітей.

Психолог веде роботу в дошкільному закладі за наступними напрямками:

Психодіагностика

Мета психодіагностики - визначити об'єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення і т.д.). Ви, мабуть знаєте, що для діагностики дорослих використовують тести. Для дітей теж використовують тести, але особливі – дитячі. Психолог може попросити вашої дитини щось намалювати, пограти з ним в захоплюючу гру – а насправді ж за допомогою цих дій збере необхідні дані.

Розвиваючі заняття

За допомогою розвиваючих психологічних ігор психолог допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості. Найчастіше розвиваючі психологічні заняття проводяться з групою дітей, тому дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, вільно почуватися в колективі.

Корекційно-відновлювальна робота

За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. Дитяча психотерапія може знадобитися, якщо дитина пережила сильний стресс.Методи, що застосовуються в дитячій психотерапії, різноманітні. Наприклад, для зовсім маленьких дітей дуже дієвим методом виявляється так звана пісочна терапія. Для дітей старшого віку дуже ефективна буває казкотерапія. Гра, малюнок, казка - всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках психолога потужним засобом допомоги.

Консультування батьків

У психологів є така аксіома «Проблеми маленьких дітей - це проблеми батьків». І це насправді так. При уважному розгляді причини всіх дитячих труднощів перебувають у сімейних проблемах і конфліктах, неадекватності стилю виховання і т.д. Тому часто виходить так, що для вирішення проблеми дитини досить батькам самим розібратися в причинах і змінити щось у своїй поведінці, в ситуації, навколишнього дитини.Психолог на консультації допоможе вам побачити себе з боку, об'єктивно оцінити свої методи виховання. Гарний психолог ніколи не буде судити або дорікати вам за що б то не було. Він просто дасть вам у руки нові, більш ефективні інструменти виховання, розповість більше про вікові особливості малюка. Звертайтеся, раді будемо допомогти.

Поради для батьків майбутніх першокласників.

1.Заохочуйте ініціативність, самостійність дитини.

2. Не перевантажуйте дитину: втрачене здоров*я не повернуть ніякі ліки.

3. Вчіться бути з дитиною "на рівних".

4.Помилки помічайте, обговорюйте, виправляйте, але не сваріть дитину, не принижуйте її.

5. Якщо Ви кричите на дитину, отже, визнаєте власне безсилля.

6. Напередодні 1 вересня створіть в оселі атмосферу свята: прикрасьте кімнату, заплануйте з дитиною меню святкового обіду.

7. У День знань - 1 вересня найближчі люди мають бути поруч. У цей день головна - дитина, її враження. почуття, емоції.

8. Пам*ятайте: 1 вересня дитина відчуватиме різні страхи (залишитися сама, не сподобатися вчителю, не знайти друзів тощо). Непомітно підкладіть їй у портфель якусь домашню дрібничку - це підбадьорить дитину.

9. Звичайно ж, Ви будете чекати дитину в її перший день у школі. Не накидайтесь на дитину із запитаннями, дайте їй можливість висловитись, розповісти про найцікавіші, на її погляд моменти.

10. Частіше кажіть дитині, що Ви її любите.

Розвиток дрібної моторики рук: про що слід подбати батькам?

Тонка моторика - це різновид рухів, у яких беруть участь дрібні м*язи рук. Під час обстеження було виявлено досить велика група дітей, у яких дуже слабко розвинуті пальці рук. Такі діти матимуть труднощі з письмом у школі і тому виникає питання, як саме тренувати пальці рук, розвинути силу і витривалість м*язів кисті.

Передусім, розвиток тонкої моторики пов*язаний з її загальним фізичним розвитком. Тому дитині необхідні різноманітні фізичні вправи, заняття фізкультурою.

Спробуйте обмежити малювання фломастерами: вони не вимагають ніяких зусиль від дитини і не розвивають м*язів пальці руки. Перевагу слід віддавати простим і кольоровим олівцям. Дуже корисні для розвитку пальців дитини такі види діяльності, як ліплення з пластиліну і глини, тіста, малювання та розфарбовування книжок - розмальовок, складання аплікацій, робота з ножицями, пришивання гудзиків, вишивання, нанизування намиста, конструювання з дрібних деталей. Використовуйте ігри з сірниками (без сіри), рахунковими паличками, ігри з прищіпками, перебирання крупи тощо.

Особливо додаткові заняття потрібні дітям з низьким рівнем розвитку мовлення, оскільки існує тісний зв*язок між рівнем розвитку мовлення і ступенем розвитку тонкої моторики.

Тому тренування пальців рук у дитини є засобом підвищення її інтелекту, розвитку мовлення і підготовки її до письма, а отже до успішного навчання у школі.

Дитячі страхи: на що слід звертати увагу.

Страх, як і інші неприємні відчуття (гнів,страджання та інш.) не є однозначно "шкідливими" для дитини. Будь - яка емоція виконує певну функцію і дозволяє дитині та дорослому орієнтуватися в навколишньому світі. Так, страх захищає людину від зайвого ризику під час переходу вулиці, відпочинку у горах, на водоймищі, у лісі, під час взаємодії з тваринами тощо.

Страх регулює діяльність, поведінку, він є переживанням, необхідним для нормального функціонування психіки, що потребує і неприємних, навіть "гострих" емоцій. Часто діти самі викликають у себе емоцію страху, що підтверджує у них наявність цієї потреби. Пригадайте, як у дитинстві, зібравшись увечері, ви розповідали або слухали страшні історії, причому з гострим емоційним завершенням (голосний несподіваний вигук розповідача, раптове хапання за руку слухача тощо).

Якщо батьки забезпечують дітям "тепличні" умови, охороняють їх від будь - яких неприємностей, сильних переживань, то це здебільшого призводить до "розгладження" психічного апарату, якому необхідні переживання різної інтенсивності.

Дитячі страхи - це звичайне явище для дитячого розвитку. Вони мають важливе значення для дитини. Кожен страх або вид страху з*являється тільки в певному віці, тобто у кожного віку є специфічні страхи, що у разі нормального розвитку з часом зникають.

Страх, як і будь - яке переживання, є позитивним, якщо точно виконує свої функції, а потім зникає. Патологічний страх можна відрізнити від "нормального" за такими критеріями:

- перешкоджає спілкуванню, розвитку особистості;

- призводить до соціальної дезадаптації, згодом - до психосоматичних захворювань.

Страх може бути як самостійним порушенням (наприклад, наслідком сильного переляку), так і проявом яких - небудь порушень особистості дитини. У будь - якому з цих випадків слід звернутися за консультацією до практичного психолога.